Дистанційне навчання 10 клас

19. 03. Самоконтроль рівня навчальних досягнень за темою "Спадковість і мінливість".

Виконати письмову роботу, яка знаходиться в підручнику на сторінці 177-178.

Роботи надсилати сьогодні до 9:00.

18.03. Практична робота "Розв'язування типових генетичних задач"

Алгоритм розв’язання задач на моногібридне схрещування

Записати символи, що використовуються для позначення кожного гена.
Встановити генотипи батьків, визначаючи їх за фенотипами нащадків та користуючись таблицею домінування.
Записати усі типи гамет (яйцеклітин і сперматозоїдів), що утворяться у кожного із батьків у результаті мейозу.
Враховуючи всі можливі варіанти випадкового запліднення, встановити генотипи нащадків.
Визначити співвідношення у потомстві різних генотипів та фенотипів.

Дигібридне схрещування - різновид схрещування, коли аналізується спадковість у потомстві

двох ознак (якщо ознак більше за дві, схрещування називають полігібридним); гени ознак, які аналізуються, мають міститися в різних парах гомологічних хромосом.

Закон незалежного успадкування (третій закон Менделя) - при схрещуванні двох гомозиготних особин, що відрізняються один від одного по двох (і більше) парам альтернативних ознак, гени і відповідні їм ознаки успадковуються незалежно один від одного і комбінуються у всіх можливих поєднаннях (як і при моногибридном схрещуванні). Коли схрещувалися рослини, що відрізняються за кількома ознаками, таким як білі і пурпурні квіти і жовті або зелені горошини, спадкування кожного з ознак слід першим двом законам і в потомство вони комбінували таким чином, начебто їх успадкування відбувалося незалежно один від одного. Перше покоління після схрещування мало домінантним фенотипом за всіма ознаками. У другому поколінні спостерігалося розщеплення фенотипів за формулою 9:3:3:1, тобто 9:16 були з пурпуровими квітами і жовтими горошинами, 3:16 з білими квітами і жовтими горошинами, 3:16 з пурпуровими квітами і зеленими горошинами, 1 : 16 з білими квітами та зеленими горошинами.

Користуючись алгоритмом розв'язування генетичних задач виконайте практичну роботу на сторінці 173.

Роботи надсилайте сьогодні до 9:55.

06.11. "Особливості обміну речовин та перетворення енергії в автотрофних та гетеротрофних організмах"

Для повторення попередньої теми:

Питання:

1. Що таке метаболізм?

2. Які є стадії в енергетичному обміні?

3. Які процеси відбуваються під час пластичного обміну?

https://learningapps.org/2098881

Опрацюйте матеріал, занотуйте терміни: міксотрофи, фототрофи, хемотрофи, фотоавтотрофи, хемогетеротрофи, хемоавтотрофи.

Регуляція метаболізму у тварин

Координація процесів метаболізму здійснюється шляхом нервової і гуморальної регуляції. Нервова регуляція здійснюється гіпоталамусом і вегетативною нервовою системою (симпатичною і парасимпатичною). Гуморальну регуляцію здійснюють ендокринні залози (залози внутрішньої секреції), які є виробниками гормонів. Гормони (інсулін, адреналін, тироксин) переносяться різними рідинами організму (кров, лімфа, тканинна рідина) і керують діяльністю ферментних систем у клітинах. Нервова й гуморальна системи тісно взаємодіють одна з одною. Особливе значення в регуляції обміну речовин має відділ проміжного мозку — гіпоталамус. Гіпоталамус регулює діяльність найважливішої залози внутрішньої секреції — гіпофіза, який контролює роботу всіх інших залоз внутрішньої секреції.

Обмін речовин в автотрофних і гетеротрофних організмів

За способом одержання органічних речовин (сполук Карбону) живі організми поділяють на автотрофів і гетеротрофів.

Автотрофи здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних. Для побудови свого тіла вони використовують неорганічні речовини ґрунту, води й повітря. До автотрофів належать рослини та деякі бактерії.

Гетеротрофи одержують органічні речовини з їжею. Вони живляться іншими організмами або їхніми рештками. До гетеротрофів належать усі тварини, гриби, багато бактерій, паразитичні рослини.

Існують організми зі змішаним типом живлення — міксотрофи.

За джерелом енергії для процесів життєдіяльності живі організми поділяють на фототрофів і хемотрофів.

Фототрофи використовують енергію сонячного світла для синтезу органічних речовин (фотосинтез). До фототрофів належать зелені рослини й деякі бактерії.

Хемотрофи для життєдіяльності використовують енергію, яка вивільняється у ході хімічних реакцій, що відбуваються в їхніх організмах. До хемотрофів належать тварини, гриби, бактерії.

Усі зелені рослини є фотоавтотрофами — вони синтезують органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу, використовуючи енергію Сонця.

Усі тварини й гриби є хемогетеротрофами — вони живляться готовими органічними речовинами і використовують для своєї життєдіяльності енергію хімічних реакцій.

Невелика група бактерій належить до хемоавтотрофів — вони синтезують органічні сполуки з неорганічних, використовуючи енергію, що вивільняється в процесі окиснення неорганічних речовин (гідроген сульфіду, метану, сірки, сполук Феруму(ІІ) тощо).

Перегляньте відео:

Дайте відповідь на запитання:

1. Як пов’язані між собою катаболізм і анаболізм?

2. Що собою представляють нервова й гуморальна регуляції метаболізму?

3. Чому деяким організмам вигідно бути міксотрофами?

Домашнє завдання:

Опрацювати параграф 16 (с.67-70)

На сторінці 70 письмово виконайте завдання 3,5.

Останній прийом завдань неділля 17:00.

05.11. "Обмін речовин та енергії - основа функціонування біологічних систем. Біоелементи. Біонеорганічні речовини: огляд будови й біологічна роль".

Опрацюйте матеріал та занотуйте наступні визначення: метаболізм, енергетичний обмін, пластичний обмін, біоелементи.

Клітина є єдиним цілим, біологічною системою, елементи якої об’єднує спільний обмін речовин і перетворення енергії. Обмін речовин клітини можна умовно поділити на дві частини – обмін із навколишнім середовищем і внутрішній обмін, або метаболізм.

Точніше поняття метаболізму можна сформулювати як закономірний порядок перетворення речовин і енергії в клітині, спрямований на її ріст, збереження та самовідтворення.

Метаболізм будь-якої клітини складається з двох взаємопов’язаних комплексів реакцій. У результаті першої групи реакцій відбувається розщеплення складних органічних сполук на простіші, а енергія, яка при цьому виділяється, запасається клітиною у формі макроергічних зв’язків ряду сполук (наприклад АТФ). Ця група процесів називається енергетичним обміном. У результаті другої групи реакцій за рахунок енергії макроергічних зв’язків відбувається синтез складних органічних сполук із більш простих попередників. Ця група процесів називається пластичним обміном.

За стратегією одержання матеріалів для забезпечення енергетичного обміну різні групи живих організмів суттєво різняться між собою. Автотрофні організми (фотосинтезуючі рослини і бактерії; хемоавтотрофні бактерії) в реакціях енергетичного обміну розщеплюють синтезовані ними ж органічні речовини, частіше за все у формі глюкози. А от гетеротрофні організми (тварини, гриби і бактерії) розщеплюють органічні речовини, які надходять до їхніх клітин з їжею. При цьому гриби і бактерії виділяють травні ферменти в навколишнє середовище, а поглинають і розщеплюють уже досить прості органічні речовини, які утворились внаслідок дії цих ферментів. А тварини поживні речовини спочатку поглинають, а вже потім починають їх обробляти ферментами у своїй травній системі.

В аеробних живих організмів (тобто в організмів, які здатні існувати за наявності в навколишньому середовищі кисню) розщеплення глюкози в клітинах відбувається у два етапи – гліколіз і дихання. Гліколіз відбувається в цитоплазмі, а дихання – у мітохондріях.

Для реакцій пластичного обміну своїх клітин і гетеротрофні й автотрофні організми використовують зовнішні джерела енергії та Карбону. Різниця в тому, що автотрофи отримують Карбон з неорганічних речовин (СО₂) за рахунок енергії сонячного світла, а гетеротрофи – з органічних речовин інших живих організмів.

Особливості перебігу окремих процесів метаболізму

Тип обміну	Процес і його особливості	Де відбувається
Енергетичний	Підготовча стадія енергетичного обміну. Макромолекули розщеплюються до мономерів	Навколишнє середовище, лізосоми, травний тракт
Енергетичний	Гліколіз. Мономери розщеплюються до проміжних сполук	Цитозоль
Енергетичний	Дихання. Проміжні сполуки окиснюються до низькомолекулярних речовин	Мітохондрії
Пластичний	Синтез проміжних сполук із неорганічних речовин	Хлоропласти
Пластичний	Синтез мономерів із проміжних сполук	Хлоопласти, цитозоль
Пластичний	Синтез макромолекул із мономерів	Цитозоль, хлопласти, мітохондрії, ендоплазматична сітка, ядро

БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ (біоелементи) - це хімічні елементи, що входять до складу живої матерії, виявляють певні властивості та відіграють важливу роль у процесах життєдіяльності. Найбільший вміст у живій природі припадає на елементи-органогени (Гідроген, Оксиген, Карбон, Нітроген), що є типовими неметалами.

Біологічне значення органогенів зумовлене такими властивостями:

1) атоми органогенів легко сполучаються між собою, утворюючи міцні ковалентні зв’язки, що забезпечує стійкість біомолекул;

2) Гідроген та Оксиген можуть утворювати слабкі водневі зв’язки, які зумовлюють можливість зміни структури біомолекул;

3) мають малі розміри, малу відносну атомну масу і є легкими елементами, що важливо для утворення біомолекул.

Елементарний склад живих організмів

Виконайте вправу https://learningapps.org/2407539

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 15 (с. 65-66), виконати вправи https://learningapps.org/2407539, https://learningapps.org/2433316

Результати виконаних вправ надсилайте у вигляді скріншота. Завдання приймаються сьогодні до 18:00.

21.05. Тема: Узагальнення знань з теми "Біологія як основа біотехнології та медицини"

Виконайте тестові завдання

1. Найбільший внесок у визначення основних географічних центрів походження культурних рослин зробив:

а. В. Вернадський б. Дж. Даймонд в. М. Вавилов г. Т. Лисенко д. Л. Толстой

2. Наука про методи створення та поліпшення сортів і порід сільськогосподарських рослин і тварин:

а. генетика б. антропологія в. селекція г. зоологія д. мікробіологія

3. Який вчений у 1919 році вперше вжив слово "біотехнологія":

а. К. Ерекі б. О. Данилевський в. Е. Фішер г. Р. Франклін д. Ф. Крік

4. Інсулін належить до такого класу сполук, як:

а. білки б. ліпіди в. вуглеводи г. нуклеїнові кислоти д. неорганічні сполуки

5. Першим клонованим ссавцем стала:

а. кішка б. собака в. корова г. вівця д. коза

6. Перший генетично модифікований багатоклітинний організм:

а. риба б. миша в. собака г. вівця д. корова

7. Ідентична копія багатоклітинного організму внаслідок модифікацій називається:

а. клітина б. ген в. клон г. бактерія д. вірус

8. Мікробну природу бродіння вперше дослідив:

а. А. ван Левенгук Б. Л. Пастер В. Дж. Вотсон г. Р. Кох д. К. Ерекі

9. НЕ застосовують гриби у виробництві такого продукту, як:

а. сир рокфор б. житній хліб в. вино г. домашній сир д. пиво

10. З якої країни походить картопля:

а. Мексика б. Нікарагуа в. Албанія г. Перу д. Хорватія

11. Перша одомашнена людиною тварина, стала:

а. собака б. кішка в. вівця г. свиня д. кінь

12. Групи організмів одного виду, подібні між собою і отримані штучно в ході селекції:

а. сорти б. клони в. чисті лінії г. генетично модифіковані організми д. віруси

18.05. Тема: "Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині. Генетично модифіковані організми"

Порівняння класичних і сучасних біотехнологій

Класична селекція	Створення ГМО
Ґрунтується на природному процесі, який використовується людиною	Ґрунтується на природному процесі, який використовується людиною
Використовується не менше як 10 тисяч років (із застосуванням штучного мутагенезу не менше ніж 80 років)	Використовується понад 30 років
Працює одразу з кількома тисячами генів	Працює з одним геном
Створює організми, які генетично значно відрізняються від природних форм	Створює організми, які генетично значно відрізняються від природних форм
Потребує значного часу для виведення нових форм	Потребує меншого часу для виведення нових форм

Проблеми та перспективи використання технології генетичної інженерії

Питання про перспективу використання генної інженерії під час вирощування сільськогосподарської сировини продовжує спричиняти серйозні суперечки серед дослідників і споживачів. Серед позитивних аргументів — підвищена врожайність, екологічні переваги, захист від шкідників. З іншого боку — непевність частини споживачів у безпечності нових технологій.

Теоретично негативний вплив, наприклад, трансгенних рослин на інші організми можливий через наявність у організмі рослин біологічно активних речовин (інсектициди, фунгіциди та ін.). Вплив цих речовин може бути прямої або опосередкованої дії через трофічні ланцюги. Однак до сьогодні достовірних експериментальних даних про негативний вплив трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми не отримано.

Мал. 57.1. Золотий рис (генетично модифікований сорт, який містить багато бета-каротину) порівняно зі звичайним рисом

Також за 30 років досліджень не було виявлено достовірних експериментальних даних щодо негативного впливу ГМО на тих, хто споживав їх у їжу. У Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 року, а харчові ферменти, добавки, одержані в результаті генної інженерії, використовують понад двадцять років. Слід відмітити, що ГМО-продукти є дешевшими, ніж продукти звичайної селекції, і можуть містити корисні для людей сполуки. Так, генетично модифікований сорт рису (золотий рис) містить значну кількість бета-каротину (мал. 57.1).

Застосування в наукових дослідженнях

Генетична інженерія надзвичайно широко використовується в сучасній біології та медицині. Вона стала одним з головних інструментів як науки, так і виробництва. У наукових дослідженнях генетична інженерія дозволяє цілеспрямовано «вимикати» потрібні гени. Це допомагає досліджувати їхні функції. Також можна вводити в організм ген, якого він не мав раніше, і попередньо тестувати наслідки застосування нових технологій.

Важливі результати з допомогою цієї методики можна отримати в галузі аналізу шляхів реалізації генетичної інформації. Більшість генів еукаріотів можуть синтезувати кілька варіантів білків, і розібратися в роботі цього механізму можна тільки за допомогою генетичної інженерії.

Виробництво лікарських препаратів

Без генетично модифікованих організмів, які виробляють лікарські препарати, наразі важко уявити сучасну медицину. Деякі препарати просто неможливо отримати в інший спосіб. Використовують такі ліки вже досить давно. З 1982 року розпочалося масове застосування інсуліну, виробленого генетично модифікованою бактерією. Ген людського інсуліну згадуваній бактерії дістався штучно. До цього в лікуванні діабету використовували інсулін свиней, який часто спричиняв ускладнення й алергічні реакції.

Крім інсуліну, за допомогою генетично модифікованих організмів виробляють гормон росту, інтерферон, препарати для лікування інфаркту міокарда, препарати для лікування муковісцидозу, низки форм раку та інших захворювань.

Діагностика захворювань

Активно використовують технології генетичної інженерії для діагностики захворювань. Діагностувати таким чином можна інфекційні, спадкові захворювання, а також різні форми раку.

Ця діагностика ґрунтується на розпізнаванні специфічних ділянок нуклеїнових кислот — ДНК або РНК. Такий метод має дуже велику чутливість і високу надійність.

Генна терапія

Генна терапія — це сукупність технологій, яка забезпечує внесення змін у генетичний апарат соматичних клітин людини. Головне її призначення — лікування спадкових захворювань. Основна ідея — замінити дефектний ген у клітинах на нормальний. Для цього з організму спочатку виділяють клітини, вводять у них здоровий ген і поміщають клітини назад (мал. 57.2). Таку терапію проводять, наприклад, для гена тимідинкінази у людей з тяжкою формою імунодефіциту.

Мал. 57.2. Схема генної терапії

Генна терапія вже має приклади успішного застосування, але поки що всі ці дослідження проводять як експериментальні. Адже технологія є складною й потребує докладного вивчення можливих ризиків і негативних наслідків.

Використання в сільському господарстві

У сільському господарстві генетично модифіковані рослини в комерційних масштабах використовують з 1994 року. Основний напрям використання — отримання рослин з підвищеною стійкістю до захворювань, шкідників або природних умов. Важливим напрямом є також отримання плодів з покращеною здатністю до зберігання. А найбільш перспективним напрямом використання у тваринництві є отримання молока від генно модифікованих тварин. Це молоко може містити дорогі або рідкісні білки, які застосовують у медицині, але які неможливо виробити за допомогою бактерій.

Першу успішну генну терапію для людини було проведено 14 вересня 1990 року. Із цього ж року почав виходити журнал «Генна терапія людини».

Найбільш перспективними напрямами використання генетичної інженерії в сучасній біотехнології й медицині є виробництво лікарських препаратів, генна терапія, діагностика захворювань і виробництво сільськогосподарської продукції. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та під час досліджень у галузі молекулярної біології. За 30 років досліджень не було отримано достовірних даних щодо негативного впливу ГМО на людину та інші види живих організмів.

Сьогодні, на жаль, немає універсального визначення поняття ГМО. У науковій літературі та законодавчих актах найчастіше вживають термін «генетично модифікований організм», під яким розуміють будь-який організм, окрім організму людини, який володіє новою комбінацією генетичного матеріалу, що відрізняється від природної та отриманий із застосуванням методів сучасної біотехнології. Метою генетичного модифікування є досягнення бажаних ознак організму-реципієнта з використанням меншої кількості селекційних поколінь і, відповідно, з набагато меншими тимчасовими витратами, ніж традиційна селекція.

Існує три покоління генетично модифікованих рослин перше покоління найбільш поширеними генетично модифікованими організмами є сільськогосподарські культури із стійкістю до гербіцидів, комах і вірусів. Вони належать до першого покоління генетично модифікованих культур і вирощуються на комерційній основі з 1996 року. Перше покоління ГМ рослин було створене для того, щоб підвищити якість та ефективність сільськогосподарського виробництва. З цією метою природні сорти рослин за допомогою біотехнологій були генетично модифіковані та наділені певними необхідними властивостями, зокрема: стійкість до гербіцидів — ГМ культури містять гени, що скорочують активні інгредієнти в гербіцидах та роблять їх нешкідливими.

Стійкі до комах – ГМ рослини містять ген, який декодує вірусний «захисний протеїн» рослина може виробити його до того, як вірус інфікує рослину. Крім властивостей, описаних вище, сьогодні в біотехнологічних лабораторіях розробляються ГМ культури стійкі до стресів навколишнього середовища, а саме: культури стійкі до солей — технологія розробляється для бавовни, рису та томатів. Рослини, для яких необхідні азотні добрива, потребуватимуть їх значно менше, ніж звичайні різновиди, культури стійкі до засухи.

Друге покоління – сьогодні у біотехнологічних лабораторіях ведуться активні роботи щодо розвитку другого покоління ГМ рослин, які безпосередньо споживаються людьми у вигляді продуктів харчування. До другого покоління ГМ рослин належать рослини із вбудованими вакцинами і вітамінами, які повинні, насамперед, сприяти покращенню здоров’я людини. До рослин такого типу відносять як фрукти та овочі, так і зернові, які виробляють більше мінералів і вітамінів та/або наділені певними властивостями.

Третє покоління ГМ рослин сьогодні дуже активно досліджується. Воно охоплює генетично модифіковані рослини, які можуть виробляти цінні фармацевтичні матеріали, зокрема: вакцини, гормони зростання, чинники згортання крові, індустріальні ензими, людські антитіла, контрацептивні білки, що пригнічують імунітет, цитокіни і таке інше. Ця технологія вирощування лікарських препаратів у тілі рослин називається біофармінгом. Вона дозволить отримувати природні біорегулятори та біологічно активні речовини, в т.ч. рідкісні та дорогі, промислове виробництво яких для медичних цілей досить складне. Цей напрямок розвитку біотехнологій вважається дуже перспективним, оскільки є значний постійний попит, висока ємність ринку, які обумовлені нагальною необхідністю та зростаючим об’ємом споживанням даної продукції.

При масовому застосуванні ГМО, відбудеться зниження сортової різноманітності сільськогосподарських культур, отриманих з обмеженого набору батьківських сортів, унаслідок чого відбувається звуження генетичної бази насінництва, а виробництво та ринок насіння монополізуються декількома транснаціональними компаніями. Тому існує гостра необхідність у розвитку сучасних методів дослідження ризиків, пов’язаних з ГМО, які б дозволили попередити їх можливий негативний вплив. Узагалі, ефекти такого складного явища, як цілеспрямована зміна спадкового матеріалу і пов’язаних із цим змін ознак і властивостей культур, які використовують як продукти харчування та корм для тварин, складно передбачити та проконтролювати.

14.05. Тема: "Огляд традиційних біотехнологій. Основи генетичної та клітинної інженерії"

Біотехнологія - це сукупність промислових методів, які застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ.

Зараз технологія біологічних процесів набирає в сучасному світі винятково велике значення. Взаємодія молекулярної біології, генетики, генної інженерії, біохімії і мікробіології, хімії і хімічної технології в області проблем біотехнології веде до створення нових біологічних агентів, вдосконалення керування біосинтезу тощо.

Біотехнологію умовно поділяють на два розділи:

- традиційна (куди входить технологічна мікробіологія, а також технічна, біохімічна та інженерна ензимологія);

- нова (куди входять генетична та клітинна інженерія).

Домашнє завдання:

Опрацювати п. 60 - 61. Виконати завдання 1-5 на с.325-326, 1-5 на с.331-332

07.05. Тема: "Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин. Одомашнення тварин. Методи селекції тварин"

Домашнє завдання

Перегляньте відео, в підручнику опрацюйте п.58, виконайте завдання на с. 317-318: 1-6, 9

04. 05. Тема: "Поняття про селекцію"
Селекція- наука про покращення генотипів культурних рослин, порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів.
Предметом селекції є сорти рослин, породи тварин, штами мікроорганізмів.
Методи селекції, які забезпечують успішність виконання селекційних програм: добір, гібридизація, мутагенез, генна інженерія.
Сорт - це штучно створена людиною група рослин, які мають біологічну та морфологічну подібність, з метою одержання високого врожаю та економічного ефекту. Отже, сорт - господарська, а не ботанічна одиниця. Сорти рослин отримують різними методами, тому, враховуючи їх походження, Міжнародна комісія з питань номенклатури культурних рослин видала 1964 року Кодекс, у якому ввела новий термін - культивар, що об'єднує наступні поняття:
клон - генетично однорідне потомство, одержане під час вегетативного розмноження однієї особини
лінія - потомство однієї самозапильної рослини, одержане шляхом статевого розмноження
гібрид І покоління - однорідна сукупність особин, яка щоразу відтворюється шляхом схрещування батьківських форм гетерозисного відбіру
сортотип - сорт, дуже подібний з основним сортом
порода - популяція тварин, яку штучно створила людина
штам - генетично однорідна культура мікроорганізмів у межах певного виду.
Штучний добір - вибіркове допущення до розмноження тварин, рослин або інших організмів задля створення нових сортів та порід, які володіють бажаними якостями.
Види штучного добору:
несвідомий - при цій формі людина зберігає найкращі екземпляри без встановлення певної мети.
методичний - людина цілеспрямовано підходить до створення нової породи або сорту, ставлячи перед собою певні завдання.
Штучний добір проводять у вигляді двох форм:
масовий - вибраковування всіх особин, які за фенотипом не відповідають породним або сортовим стандартам.
індивідуальний - добір окремих особин з урахуванням спадкової стійкості їхніх ознак, що забезпечує удосконалення природних та сортових якостей.

Домашнє завдання:
Опрацювати п.59, виконати завд. 1-5, 11

30.04. Контрольна робота №2
Виконайте контрольну роботу.
І рівень
Виконайте тестові завдання. За кожну правильну відповідь 0,5 балів.
1. Наука про закономірності спадковості та мінливості;
а. Анатомія б.бактеріологія в. валеологія г. генетика
2. Ділянка молекули геномної нуклеїнової кислоти, що відзначається специфічною для неї послідовністю нуклеотидів:
а. ген б. локус в. чиста лінія г. генотип
3. Явище, коли в гетерозигот проявляється домінантна ознака:
а. кодомінування б. повне домінування в. неповне домінування г. плейотропія
4. Сукупність організмів одного виду, що заселяють певну територію, вільно схрещуються між собою і певною мірою ізольовані від інших:
а. вид б. ареал    в. популяція г. сукцесії
5. До основних показників характеристики популяцій належать:
а. чисельність б. розмір    в. ареал г. харчування
6. Розподіл особин за віковими групами.
а. статева структура популяції б. вікова структура популяції
в. просторова структура популяції г. групова структура популяції
7. Укажіть прізвище вченого, який відкрив віруси:
а. Л. Пастер Б. Д. Івановський В. Е. Дженнер Г. Дж. Уотсон
8. Як розмножуються прокаріоти:
а. статево   б. нестатево   в. вегетативно
9. Укажіть роль бактерій гниття в екосистемах:
а. продуценти б. консументи І порядку в. редуценти г. консументи ІІ порядку
10. Хто ввів поняття "екосистема" у наукову літературу:
а. Г. Харді Б. Н. Вайнберг В. А. Тенслі Г. М. Сукачов
11. Особлива зовнішня оболонка Землі, склад, структура і енергетичний потенціал якої визначаються спільною діяльністю живих організмів.
а. біосфера б. ноосфера в. гідросфера г. атмосфера
12. До Червоної Книги України занесено види рослин і тварин:
а. що складають основу флори б. невизначені та недостатньо вивчені
в. мутантні    г. зникаючі та рідкісні
ІІ рівень
Дайте відповіді на питання. За правильну відповідь 2 бали.
Охарактеризуйте закони Менделя.
ІІІ рівень (4 бали)
Виконайте задачі
1. У кроликів нормальна довжина шерсті є домінантною ознакою, коротка - рецесивною. У кролиці з короткою шерстю народилося 7 кроленят, з яких 4 були короткошерстим і 3 - зі звичайною довжиною шерсті. Визначте генотипи і фенотипи батька кроленят.

2. Чоловік з ластовинням одружився з жінкою без ластовиння. Від цього шлюбу народилося три дочки, які мають ластовиння. Одна з них вийшла заміж за чоловіка без ластовиння. Які діти можуть народитись у цієї пари?

Для довідки: ластовиння - в народі "веснушки".

27.04. Тема: "Захист та збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища"

Перегляньте відео, опрацюйте п.56-57. Виконайте завдання на с.304: 1-11, с.310: 1-7
Підготуватись до контрольної роботи: повторіть п. 31-57

23.04. Тема: "Біосфера, як цілісна система"

Опрацюйте матеріал:

Біосфера – це жива оболонка Землі, склад, структура й енергетика якої визначаються сукупною діяльністю живих організмів, глобальна екосистема Землі, що складається зі взаємозалежних біогеоценозів. Термін «біосфера» вперше запропонував Едуард Зюсс у 1875 році, який пояснював його як тонку плівку життя на земній поверхні. Цілісне вчення про біосферу належить видатному українському вченому В.І. Вернадському.